Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

при розв'язуванні задач

 

Визначальним показником для оцінювання вміння розв'язувати задачі є їх складність, яка залежить від:

 

1. кількості правильних, послідовних, логічних кроків та операцій, здійснюваних студентом; такими кроками можна вважати вміння (здатність):

• усвідомити умову задачі;

• записати її у скороченому вигляді;

• зробити схему або малюнок (за потреби);

• виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у  

       таблицях чи довідниках;

• виразити всі необхідні для розв'язку величини в одиницях СІ;

• скласти (у простих випадках - обрати) формулу для знаходження шуканої величини;

• виконати математичні дії й операції;

• здійснити обчислення числових значень невідомих величин;

• аналізувати і будувати графіки;

• користуватися методом розмінностей для перевірки правильності розв'язку задачі;

• оцінити одержаний результат та його реальність.

 

   2. раціональності обраного способу розв'язування;

   3. типу завдання (з одної або з різних тем (комбінованого), типового (за  

       алгоритмом) або нестандартного).

 

    

Початковий рівень

(незадовільно)

Студент  уміє розрізняти фізичні величини, одиниці вимірювання з певної теми, розв'язувати задачі з допомогою викладача лише на відтворення основних формул; здійснює найпростіші математичні дії

Середній рівень

(задовільно)

Студент  розв'язує типові прості задачі (за зразком), виявляє здатність обґрунтувати деякі логічні кроки з допомогою викладача

Достатній рівень

(добре)

Студент самостійно розв'язує типові задачі й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосіб розв'язку

Високий рівень

(відмінно)

Студент самостійно розв'язує комбіновані типові задачі стандартним або оригінальним способом, розв'язує нестандартні задачі

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів при виконанні лабораторних і практичних робіт

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

При оцінюванні рівня володіння студентами практичними вміннями та навичками  під час виконання лабораторних робіт, експериментальних задач, робіт практикуму враховуються знання алгоритмів спостереження, етапів проведення дослідження (планування дослідів чи спостережень, збирання установки за схемою; проведення дослідження, знімання показників з приладів), оформлення результатів дослідження - складання таблиць, побудова графіків тощо; обчислювання похибок вимірювання (за потребою), обґрунтування висновків проведеного експерименту чи спостереження.

Рівні складності лабораторних робіт можуть задаватися:

• через зміст та кількість додаткових завдань і запитань відповідно до теми роботи;

• через різний рівень самостійності виконання роботи (при постійній допомозі викладача, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції);

• організацією нестандартних ситуацій (формулювання студентом мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів та матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

Обов'язковим при оцінюванні є врахування дотримання студентами правил техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт чи робіт практикуму.

 

Початковий рівень

(незадовільно)

Студент  називає прилади та їх призначення, демонструє вміння користуватися окремими з них, може скласти схему досліду лише з допомогою викладача, виконує частину роботи без належного оформлення

Середній рівень

(задовільно)

Студент виконує роботу за зразком (інструкцією) або з допомогою викладача, результат роботи студента дає можливість зробити правильні висновки або їх частину, під час виконання та оформлення роботи допущені помилки

Достатній рівень

(добре)

Студент самостійно монтує необхідне обладнання, виконує роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності проведення дослідів та вимірювань. У звіті правильно й акуратно виконує записи, таблиці, схеми, графіки, розрахунки, самостійно робить висновок

Високий рівень

(відмінно)

Студент  виконує всі вимоги, передбачені для до статнього рівня, визначає характеристики приладів і установок, здійснює грамотну обробку результатів, розраховує похибки (якщо потребує завдання), аналізує та обґрунтовує отримані висновки дослідження, тлумачить похибки проведеного експерименту чи спостереження.  Більш високим рівнем вважається виконання роботи за самостійно складеним оригінальним планом або установкою, їх обґрунтування

​