Нобелівська премія 2017 року з фізики присуджена авторам міжнародної колаборації LIGO, завдяки яким були виявлені перші гравітаційні хвилі, передбачені вченим Альбертом Ейнштейном 100 років тому.
Доктор Райнер Вайсс, доктор Кіп Торн і доктор Баррі Бериш з колегами працювали над своїм проектом протягом декількох десятиліть. До зробленого в 2015 році відкриття були причетні тисячі осіб, які працюють на п'яти континентах.
Близько мільярда років тому на відстані 1,3 мільярда світлових років від Землі дві чорні діри масою 36 і 29 мас Сонця кружляли одна навколо іншої, поступово зближуючись під впливом взаємного тяжіння, поки не зіткнулися і не злилися воєдино.
У результаті такого зіткнення стався колосальний викид енергії - за частки секунди приблизно три сонячні маси перетворилися в гравітаційні хвилі, максимальна потужність випромінювання яких була приблизно в 50 разів більшою, ніж від усього видимого Всесвіту.
Зближення, зіткнення і злиття двох чорних дір призвело в безлад навколишній просторово-часовий континуум і відправило у всіх напрямках зі швидкістю світла потужні гравітаційні хвилі.
До того моменту, коли ці хвилі досягли нашої Землі (а було це вранці 14 вересня 2015 року), колись потужний рев космічних масштабів перетворився в ледь помітний шепіт.
Однак два в кілька кілометрів завдовжки детектори Лазерно-інтерферометричної обсерваторії гравітаційних хвиль, зафіксували легко впізнавані сліди цих хвиль.
Виявлення гравітаційних хвиль підтвердило прогноз загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна, зроблений в 1915 році.
У науковому середовищі говорять, що в порівнянні з преміями останніх років - це одна з найбільш заслужених премій, тому що є фундаментальним відкриттям, якого чекали 100 років.
Яка користь? До реєстрації гравітаційних хвиль про поведінку гравітації вчені знали тільки на прикладі небесної механіки, взаємодії небесних тіл. Але було зрозуміло, що гравітаційне поле має хвилі і простір-час може деформуватися подібним чином.

Те, що ми до цього не бачили гравітаційних хвиль, було білою плямою в сучасній фізиці. Зараз ця біла пляма закрита, покладено ще одну цеглину у фундамент сучасної фізичної теорії. Це фундаментальне відкриття. Нічого порівнянного за останні роки не було.
Після подальшого розвитку технологій можна буде говорити про гравітаційну астрономію - про те, щоб спостерігати сліди найбільш високоенергічних подій у Всесвіті.